За життя кожна людина накопичує певні статки, які залишаються після її смерті і з якими пов’язаний процес спадкування. Важливим аспектом прийняття спадкового майна є дотримання встановленого законом порядку, визначення можливих ризиків та суперечок.
Дуже часто процес спадкування пов’язаний із певними проблемами: відсутністю всіх необхідних документів на майно, несвоєчасністю звернення за спадщиною та суперечками з іншими спадкоємцями, нотаріусами й державними органами.
Якщо Вам цього теж не вдалося уникнути, то варто розробити ефективну стратегію реалізації Ваших прав та інтересів, підготувати всі необхідні документи та захищати Ваші права та інтереси. У всьому цьому Вам зможуть допомоги висококваліфіковані адвокати Forward Advisors.
Вступ до права спадкування: з чого почати
Відкриття спадщини відбувається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а у разі, якщо воно невідоме – місцезнаходження нерухомого майна, або його основної частини.
Вам насамперед необхідно звернутися до адвоката з метою уникнення майбутніх проблем, а вже потім до нотаріуса, який буде відкривати та вести спадкову справу. При цьому краще зробити це якомога швидше аби Ви не пропустили 6-ти місячний строк вступу у спадщину, інакше надалі Вам не обійтися без звернення до суду з позовом.
Для прийняття спадщини Вам та іншим спадкоємцям необхідно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Спадкова справа відкривається тільки один раз і тільки в одного нотаріуса, тому краще Вам заздалегідь узгоджувати вибір нотаріуса з іншими спадкоємцями. Ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини (як правило, за місцем проживання померлого). Водночас термін оформлення спадщини законодавством не обмежений.
| Строк для подання заяви про прийняття спадщини становить 6-ть місяців. Проте подальше оформлення спадщини є безлімітним у часі. |
Особа, яка досягла 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Спадкоємцями є родичі померлих (спадкування за законом) або особи, на яких склали заповіт (спадкування за заповітом), в останньому випадку родинних стосунків може й не бути. Вважається, що першочергове право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом у порядку черговості.
Документи, які необхідно подати для вступу в спадщину
Першим основним документом є заява про прийняття спадщини за законом чи за заповітом, або інша заява, наприклад, про відмову від спадщини.
Згідно з чинним законодавством України цього достатньо для відкриття спадщини. Але більшість нотаріуси також просять надати ряд документів разом з заявою. Тому перед відвідуванням нотаріуса Вам бажано заздалегідь підготувати наступні документи для відкриття спадкової справи:
Основні документи:
- оригінал Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця та за наявності довідка про причини смерті.
Додаткові документи:
- оригінал заповіту (за наявності);
- оригінал довідки про те, хто проживав з померлим на дату смерті (за наявності);
- якщо Ви вступаєте у спадок за законом, необхідно мати при собі документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі (за наявності);
- паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків померлого (за наявності);
- документи, що посвідчують право власності на майно (за наявності).
Вищевказані основні документи є пріоритетними для нотаріусів для відкриття спадкової справи. Додаткові документи можна подати нотаріусу вже після відкриття спадкової справи у разі їх наявності.
Окремо відмітимо, що Ви можете отримати дублікат свідоцтва про смерть спадкодавця у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану, навіть якщо інший родич вже отримував таке свідоцтво про смерть.
| Будь-хто з родичів може отримати дублікат свідоцтва про смерть спадкодавця у відділах державної реєстрації актів цивільного стану, навіть якщо інший родич вже отримував таке свідоцтво про смерть. |
Але що ж робити, якщо у Вас немає певних документів для оформлення права на спадщину і Ви не знаєте, де їх брати?
Розв’язати це питання можливо двома шляхами. Перший шлях передбачає підготовку нотаріусом запитів на отримання дублікатів необхідних документів. Отримавши вказані запити, Ви звертаєтесь до державних органів чи установ, інших нотаріусів, та отримуєте дублікати документів.
У випадку неможливості відновлення документів, Ви йдете другим шляхом. Він передбачає отримання у нотаріуса виписки з реєстру про відкриття нотаріальної справи та письмової відмови (довідки), яка підтверджує неможливість оформлення спадщини чи видачі відповідного свідоцтва за відсутності необхідних документів. З цією довідкою Ви йдете до адвоката, який готує позов з відповідним пакетом документів до суду з метою захисту Ваших прав та інтересів (наприклад, встановлення родинних відносин, факту смерті тощо).
Вступ у спадщину: терміни, встановлені законом
Для прийняття спадщини встановлюється законом строк у 6 місяців, який починається з дня смерті людини або оголошення її померлою.
Тому Вам необхідно протягом 6-ти місяців подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У разі її не подання у встановлений строк вважатиметься, що Ви не прийняли спадщину. Після цього Вам необхідно буде просити у суду встановити додатковий строк для прийняття спадщини з поважних причин.
Проте є виключення з цих правил. По-перше, якщо Ви є спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем до моменту його смерті, то вважається, що Ви автоматично прийняли спадщину, якщо ж протягом 6-ти місячного строку Ви не заявите про відмову від неї. При цьому малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що автоматично прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.
Таким чином, на вказаних вище осіб не розповсюджуються обмеження 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, а тому у разі недотримання цього строку поновлювати його в суді не потрібно.
По-друге, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і вона буде прийнята. У разі відсутності такої згоди, спадкоємець повинен звертатися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Між тим, потрібно враховувати, що судова практика виходить з того, що саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Тому в позовній заяві Вам необхідно буде обов’язково порушувати питання про поважність причин пропуску зазначеного строку та доводити такі факти належними та допустимими доказами.
Варто також знати й про те, що повторне визначення додаткового строку судом для подання заяви про прийняття спадщини законодавством не передбачено. Тобто якщо рішенням суду Вам вже один раз визначали додатковий строк для прийняття спадщини і Ви цим не скористалися та не прийняли спадщину, то другий раз Ви вже не можете звертатися до суду з таким позовом.
Спадкові спори між спадкоємцями різних черг
Загалом є 5 черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.
Пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Тобто йдеться про непорушність черговості спадкування.
Отже, спадкова маса переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача, а саме: діти, чоловік/дружина, батьки.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємці уклали договір про зміну черговості права на спадкування.
Варто зазначити, що ніякі фактори – спільне проживання, прописка у квартирі, фактичне прийняття спадщини – не вплинуть на перерозподіл спадкової маси на користь спадкоємця другої черги в обхід першої. Спадкоємці першої черги можуть абсолютно спокійно звертатися до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і протягом шести місяців спадкова маса перейде в їхню власність. Водночас спадкоємець другої черги, який вважав, що фактично прийняв спадщину, може звернутись до суду за отриманням компенсації, наприклад, за проведений у квартирі ремонт та оплату боргів за комунальні послуги.
З вищевикладеного вбачається, що юридичні послуги зі спадкових справ передбачають індивідуальний підхід, ретельне вивчення наявних матеріалів та обставин, розробку найефективнішої та найвигіднішої стратегії розв’язання питання.
Загалом спадкові спори являються одними з найскладніших видів спорів, а тому без надання висококваліфікованої правової допомоги при їх вирішенні пересічному громадянину не обійтись. Звертайтеся до адвокатів Forward Advisors і Ваші права й інтереси будуть захищені.
