Останні роки у світі пришвидшилися тенденції щодо збільшення прозорості власності компаній та контролю за відмиванням коштів отриманих незаконним шляхом. Україна не стала виключенням з цього тренду. Вже з липня 2021 року в нас почали діяти сурові вимоги щодо відкриття інформації про кінцевих власників юридичних осіб.
У зв’язку з цим виникає дуже багато запитань: коли, кому і як подавати таку інформацію? Яка відповідальність за її неподання або несвоєчасне подання?
До якого часу необхідно відкрити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника
З 11 липня 2021 року всі юридичні особи зареєстровані в Україні повинні подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі по тексту – КБВ) протягом 3-х місяців (див. п. 6 розділу X Закону України № 361-IX від 6 грудня 2019 року та наказ Мінфіну № 163 від 16 березня 2021 року «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності»).
Таким чином, до 11 жовтня 2021 року більшість юридичних осіб, чиї засновники (власники, учасники, члени керівних органів тощо) підпадають під визначення КБВ, зобов’язані внести інформацію про КБВ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту – ЄДР).
Хто повинен відкривати своїх кінцевих бенефіціарних власників
Вичерпний перелік юридичних осіб, хто може не відкривати інформацію про КБВ, визначено п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі по тексту – Закон «Про реєстрацію»).
Так, зобов’язані відкривати своїх КБВ всі юридичні особи, крім: політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій.
Які документи необхідно подати про своїх кінцевих бенефіціарних власників та який порядок подання
Пакет документів по кінцевому бенефіціарному власнику для подачі державному реєстратору може змінюватися у залежності від статусу учасників юридичної особи –резидент чи нерезидент. Для нерезидентів додатково необхідно подати легалізовані (апостильовані або легалізовані в посольстві) документи з нотаріально посвідченим перекладом, які підтверджують їхній правовий статус закордоном.
Звертаємо увагу, якщо відомості про кінцевого бенефіціарного власника в ЄДР знаходяться в актуальному стані, для їх оновлення в цьому реєстрі Ви все одно зобов’язані подати державному реєстратору наступні документи:
- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) – форма 2 або заяву щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування – форма 4;
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом Мінфіну № 163 від 16 березня 2021 року;
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому показуються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від способу володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно зазначати опис здійснення та характер вирішального впливу КБВ на діяльність юридичної особи.
Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України у рубриці «Фінансовий моніторинг» та доступні за посиланням.
| Ви можете самостійно зобразити структуру власності, якщо у Вас є вільний час, але коли структура складна і у Вас недостатньо інформації, то краще звернутися за допомогою до юристів. |
Також оновлення в ЄДР відомостей про КБВ можливо як під час вчинення окремої реєстраційної дії відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону про реєстрацію, так і при проведенні інших реєстраційних дій, при вчиненні яких передбачено подання документів для встановлення відомостей про КБВ.
Додатково звертаємо увагу, що для фізичної особи – резидента України необхідно подавати нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України, крім випадків коли у вас ID-картка (паспорт оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру).
Нерезиденти повинні подавати документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави і легалізовані в установленому законодавством порядку. При цьому документ, викладений іноземною мовою, має бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку.
Які особливості оновлення інформації
Заповнюючи відповідну форму заяви з метою оновлення відомостей про КБВ в ЄДР, на першій сторінці заяви у розділі «Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» необхідно поставити позначку напроти «відомості потребують оновлення» та заповнити сторінку 2 заяви. Якщо ж осіб, які є КБВ, більше однієї, то заповнюється відповідна кількість аркушів сторінки 2 заяви, при цьому в полі «Відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» проставляється відповідно символ та число «№1», «№2» і т. д.
Це ще не все, надалі юридичні особи зобов’язані надавати щорічне підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Таке підтвердження надається протягом 14 календарних днів, наступних за днем реєстрації юридичної особи.
Тобто, якщо, наприклад, юридична особа була зареєстрована 10 березня (не важливо, якого саме року), то до 24 березня Ви зобов’язані надавати щорічне підтвердження відомостей про КБВ за формою 6 (починаючи із 2022 року).
| Підтверджувати інформацію про КБВ необхідно щорічно протягом 14 календарних днів з дати реєстрації юридичної особи! |
Крім цього, у випадку, коли КБВ юридичної особи змінився, інформацію про такі зміни необхідно надавати протягом 30 робочих днів із дня їхнього виникнення.
Відповідальність за ненадання або несвоєчасного надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника
Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП) встановлює відповідальність у вигляді накладення штрафу на керівника юридичної особи або іншої уповноваженої особи у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень (ч. 6 ст. 166-11 КУпАП) за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (в тому числі і структури власності юридичної особи).
Таким чином, протоколи про накладення штрафів будуть складатися Міністерством юстиції України (ч. 1. ст. 255 КпАП), а потім відправлятися до суду для притягнення до відповідальності.
Зокрема, Мін’юст при виявленні фактів неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про КБВ юридичної особи, рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу). У такому листі має бути вимога звернутись такій особі у місячний строк до Мін’юсту для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 166-11 КУпАП.
При цьому законодавством не врегульовано питання наслідків такого не звернення особи до Мін’юсту та подальшого порядку притягнення його до відповідальності у такому випадку. Відмітимо, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності приймаються судом, який визначає розмір штрафу (від 17 000 до 51 000 гривень) та перевіряє обставини справи й дотримання Мін’юстом порядку притягнення до відповідальності.
Чи можуть виникнути проблеми в роботі з банками через оновлення відомостей про КБВ
Так, можуть. Оскільки банки і фінансові установи є суб’єкти фінансового моніторингу, які зобов’язані повідомляти Державну службу фінансового моніторингу про розбіжності між відомостями щодо КБВ клієнта в єдиному державному реєстрі, та інформацією про КБВ, отриманою в результаті здійснення належної перевірки клієнта. З огляду на вказані обставини, банки й фінансові установи можуть зупинити обслуговування або взагалі відмовитися надавати послуги, доки клієнт офіційно не розкриє КБВ відповідно до вимог законодавства.
Отже, підтримання актуальної інформації про кінцевих бенефіціарних власників в державному реєстрі стає необхідною умовою користування послугами банків та інших фінансових установ.
Команда Forward Advisors з радістю допоможе Вам провести аналіз наявної структури власності, отримати необхідні документи, підготувати схему власності та оновити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Також ми щорічно своєчасно нагадуватимемо Вам про необхідність оновлення інформації. Ви завжди можете на нас покластися.
